* * *
Біля хати, рідної хати
Я приїхав, стою у воріт,
А із неї виходить до мене
Рідна ненька вже сива від літ.
Але добра і щира матуся
І душа ії ніжна така,
Що зустріне, подивиться в очі
І добавиться сину життя.
Я приїду до тебе, матуся,
Поцілую і в очі вдивлюсь
Поміркую з тобою на радість
Про життя. що у праці збулось.
Рідна мамо, єдина, кохана!
Світлий місяць горить над селом.
Тільки тут у далекій долині
Так багато на небі зірок.
Біля хати, рідної хати
Я приїхав, стою у воріт,
І світанком укриті всі роси,
Бо зійшов яблуневий вже цвіт.
Де ж ти, добра і мудра матуся?
Де зоря промениться моя,
Що зустріне, подивиться в очі
І добавиться сину життя.
Февраль 1995 г.
|
|